Статті

Іван Левченко: У LNZ Group здійснилася моя мрія

29 Листопада 2018 400

Головний інженер LNZ Group Іван Левченко
Головний інженер LNZ Group Іван Левченко
Traktorist.ua

Цього року минає 100-ліття тракторного напряму компанії John Deere. Ми вважаємо, що в Україні також є компанії, які мають потенціал у майбутньому святкувати 100-річний ювілей. Тому, в рамках спільного проекту «100-річчя John Deere» ми запускаємо серію інтерв'ю з представниками таких підприємств.

Першою компанією, про яку розповімо, стала багатопрофільна LNZ Group. Компанія займається рослинництвом, насінництвом, тваринництвом, має елеваторні потужності та відомий на всю країну насіннєвий завод. Для обслуговування такого великого агровиробництва потрібен значний техпарк, який, до того ж, повинен бути завжди напоготові.

За «здоров’ям» сільгосптехніки підприємства слідкує інженерна служба на чолі з головним інженером Іваном Левченком, з яким і поспілкувався Traktorist.ua.

Вирішення кадрового питання, проблеми з аграрною освітою в країні та трішки про футбол — далі в інтерв’ю.

Traktorist.ua: В останні роки одна з головних тенденцій на агроринку – трудова міграція. Як вона вплинула на LNZ Group?

Іван Левченко: Мені складно сказати, як трудова міграція вплинула на нас, оскільки сьогодні ми кадри підтягуємо практично з усієї області. У нас є гуртожиток, досить комфортний.

Але проблема міграції, звісно, спостерігається.

Ось приклад. У нас на обприскувачі Case IH працює молодий хлопець із вищою освітою, розумний, закінчив КПІ, інженер КІП. Раніше він працював в Америці, тепер повернувся в Україну, бажав би підвищити свій рівень. Ми його хотіли перевести в електрики, свої плани будували. А він попросився на обприскувач, хоча й відразу попередив, що йому треба навчитися на ньому працювати, тому що з такими вміннями в Америці у нього зарплата буде від $5 тис. на місяць.

Трактор John Deere в техпарку LNZ

Traktorist.ua: Тобто, він приїхав до вас відучитися й утекти?

Іван Левченко: Так, але він одразу про це відкрито сказав.

Traktorist.ua: Як же ви в таких умовах формуєте штат?

Іван Левченко: Головне — людям потрібно платити. Сьогодні тракторист у нас заробляє від 20 тис. грн за місяць, а в сезон може бути й 35-40 тис. грн.

В цьому році ми підняли трактористам зарплату більш ніж на 100%. Минулого року середнє підвищення зарплати – 33-35%, а в цьому – на 112%. Крім того, всі трактористи у нас постійно працевлаштовані.

Ми розуміємо, якщо нікому буде працювати на тракторі, нічого буде й заробляти. Керувати можна і з кабінетів, але прибутки приходять із поля.

Traktorist.ua: Розкажіть про склад вашої інженерної служби. Яка у неї структура, скільки спеціалістів?

Іван Левченко: Структурно інженерна служба LNZ, як і сама компанія, ділиться на три регіони: Сумський, Лівобережну та Правобережну Черкащину.

Так ось, у Сумах у нас лише один інженер. Так склалося, бо в цьому регіоні, де у нас одне господарство, власної техніки практично немає. Вся техніка наймана. Посів, обробіток, збирання врожаю – все на умовах аутсорсингу. Інженер забезпечує тільки легковий парк для спеціалістів і декілька вантажних автомобілів для ферм.

Але й у цілому спеціалістів інженерної служби у нас небагато. На Лівому березі маємо 5 господарств. В кожному господарстві – по одному інженеру. Виняток – ферма «Золотоніська», де інженерів три, оскільки є окремий фахівець із тваринництва й енергетик. На Правому березі до складу інженерної службі входить 4 особи: головний інженер, два інженера з експлуатації та інженер з ремонту.

Трактор New Holland в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: І вистачає такого складу?

Іван Левченко: Для нової та гарантійної техніки вистачає. Тим більше, що не так давно ми трішки змінили структуру служби. Раніше інженерна служба у нас займалася ще й закупівлею запчастин і техніки, проводили тендери. Взимку ми комерційний напрям виділили в окремий підрозділ із 3-х спеціалістів, розвантаживши інженерів. І тепер усі заявки на постачання техніки ми даємо комерційному підрозділу, а інженери займаються  безпосередньо інженерною роботою.

Traktorist.ua: Конфліктів інтересів не виникає між інженерами та «комерсантами»?

Іван Левченко: Конфліктів не виникає, тому що ми підказуємо, що треба закупити: які запчастини, яку техніку. У нас є досвід, а хлопці з комерційного відділу ще навчаються. Та всі зацікавлені в тому, щоби запчастини були якісні та приходили своєчасно.

Traktorist.ua: А механізаторський склад у вас який на даний момент?

Іван Левченко: Приблизно 150 осіб. Чому так багато? Тому що для вирощування гібридної кукурудзи й соняшнику треба більше людей, ніж за звичайних технологій для виробництва товарної продукції.

Traktorist.ua: Як саме у вас відбувається навчання персоналу?

Іван Левченко: Людей ми самі навчаємо. Уже майже три роки підряд збираємо головних спеціалістів, їдемо до санаторію – і там одночасно й лікуємо їх, і проводимо навчання.

Як лекторів запрошуємо в основному дилерів компаній, техніка яких присутня в нашому парку, та виробників насіння, хімічних препаратів, якщо їм це цікаво.

Цього року ми на своїй базі проводили вже навчання механізаторів, щодо основної техніки, яка в нас є. Курс для групи тривав три дні. Після проходження курсу зробили зріз знань – механізатори здали тести.

До кінця року хочемо організувати ще один навчальний курс – тепер уже кваліфікаційний. Можливо, це буде не триденне, а тижневе навчання. Головне, що після його закінчення ми плануємо присвоїти учасникам якусь кваліфікацію, відповідно до зрізів знань, щоб можна було зробити диференціювання в зарплаті. Пам’ятаєте, раніше були класи трактористів? Так і ми зараз хочемо зробити: перший, другий, третій клас. Різниця між класами – 5-10% в оплаті праці.

Не знаю, як воно у нас вийде, але ідея проста і, на мій погляд, життєздатна: зацікавити людей, мотивувати їх, щоби тракторист умів не тільки крутити кермо, а й робити це правильно.

Власник дав добро на проект. Реалізація проекту — на нас. Перспективи оцінюємо як позитивні.

Сівалка в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: Як узагалі молодому спеціалісту потрапити до LNZ ?

Іван Левченко: В інженерну службу? Без проблем. Теж ж саме зі службовим підвищенням

Ось був у мене тракторист з вищою освітою, інженер-механік. Відпрацював два роки. Зараз я його перевів в інженерну службу.

А в цілому, якщо є вакансії, ми передусім беремо людей з місцевих. І якщо вони мають певний рівень кваліфікації, все інше вирішується: навчимо, розкажемо, покажемо. Було б бажання вчитися й рости.

Traktorist.ua: З якимись вишами співпрацюєте?

Іван Левченко: Більше щодо агрономів. Якщо інженерів у нашому регіоні чотири, то агрономів – 10 чи 20. Я навіть не скажу вам точну кількість. Співпрацюємо ми з Уманським національним університетом садівництва.

А буквально два тижні тому зустрілися ще з компанією, яка організувала технічний ліцей. Вона пропонує нам підготовку трактористів: навчання «з нуля», підвищення кваліфікації, всього кілька програм. Я гадаю, що ми знайдемо точки дотику.

Traktorist.ua: А самі «навчання з нуля» не плануєте організувати?

Іван Левченко: Поки не плануємо. Нам не потрібна така глобальна кількість технічних спеціалістів. Сьогодні нам потрібні агрономи.

А ось для трактористів ми, можливо, якісь програми й запровадимо. Будемо придивлятися і до курсів, що нам запропонували. 10-місячна програма підготовки тракториста коштує 85 тис. грн, недешево.

Хоча річ не в коштах. Ми готові витрачати на підготовку персоналу таку суму, якщо від цього буде результат, а не тільки протирання штанів.

Traktorist.ua: Але ж ненавчений тракторист може «убити» трактор за $100 тис., тож іще більші витрати будуть.

Іван Левченко: Хто знає... В цьому році для нас вирішальну роль відіграло підняття зарплати. Після нього до нас пішли люди від усіх сусідів, і навесні ми вже почали перебирати механізаторами.

Зараз у LNZ існує така тенденція — підняття зарплати. Кому й на скільки відсотків — по-різному, але підняли й агрономам, і інженерам, і фахівцям на заводі.

Traktorist.ua: Футболістам вашої команди також підняли? :)

Іван Левченко: Не знаю. До футбольного клубу я не маю прямого стосунку. Я тільки ходжу на футбол як глядач. Але вважаю, що наших футболістів також не образили.

Traktorist.ua: А як вам якість аграрної освіти молодих спеціалістів, котрі до вас приходять?

Іван Левченко: Це дійсно проблема. Більшість тих, хто до нас приходить після навчання у ВНЗ, мають низький рівень професійної підготовки. І це з урахуванням того, що до нас приїжджали найкращі, яких нам рекомендували самі виші.

Traktorist.ua: Мабуть, вони по книжках навчаються, не виходячи в поле?

Іван Левченко: Таке враження, що вони і книжок не бачили. Я не знаю, як їх навчали. Питаєш в інженера, який закінчив ВНЗ, або закінчує, а він не знає жодної марки сівалки. Навіть вітчизняної. Не знає жодної марки мастила!

Є й тямущі хлопці. Але з групи в 30 осіб нам такий трапився тільки один.

Самохідний обприскувач

Traktorist.ua: Можливо, всі тямущі вже виїхали на заробітки?

Іван Левченко: Можливо, й так. Але навіщо давати такі знання? Я не розумію. Хоча, може, це тільки нам так не пощастило. Чи специфіка українського ринку праці така.

Тому що є ж діти, які в університет ходять, щоб отримувати знання, щоби вчитися, а потім працювати. Але вони не шукають роботу. Робота сама їх шукає.

Traktorist.ua: А як Ви потрапили до LNZ, з чого починали, де навчалися, які «університети» пройшли?

Іван Левченко: В LNZ потрапив просто – мене запросили на роботу.

Закінчив я Київський національний аграрний університет. Працювати почав у колгоспі, рядовим інженером, завідувачем ремонтної майстерні. Потім так склалася доля (після двох років відпрацювання у колгоспі, тоді якраз був такий час: зарплату не платили й нічого не було), що перекваліфікувався на дорожного механіка, обслуговував Одеську трасу. Звідти мене знову затягли в сільське господарство, в спільне німецько-українське підприємство «Техно-Фарм Вільна Тарасівка», на посаду головного інженера.

Їздив на навчання до Німеччини.

Відтоді у сільському господарстві й працюю. До LNZ чотири роки пропрацював у Kernel. Перейшов, тому що запропонували кращі умови.

У LNZ я вже працюю 6-й рік – із 2013-го. Всі роки – на посаді головного інженера.

Traktorist.ua: У ремонтах часто особисто берете участь?

Іван Левченко: Часто, коли складні ремонти. Все ж таки я більше практик, ніж теоретик. А мій досвід і знання допомагають відремонтувати швидше та якісніше.

Трактор в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: То ви консультуєте механиків-ремонтників, чи самі гайки крутите?

Іван Левченко: Можу і гайки покрутити, якщо треба :)

Traktorist.ua: А у відрядження часто їздите?

Іван Левченко: Часто. Скільки разів на тиждень – підрахувати складно, але часто. Зазвичай, їду, коли це потрібно, є якісь проблеми. Можу і цілий тиждень у відрядженні сидіти, доки не вирішу проблему.

Нещодавній приклад. Для транспортування спеціального зернозбирального комбайна Oxbo ми найняли логістів. А комбайн дорогою потрапив в аварію. Нам треба запускати насіннєвий завод, а комбайна нема. Так я і на ремонті був присутній, і гайки крутив. Три дні був, доки комбайн не зробили.

Traktorist.ua: Комбайни Oxbo, так само, як і інші машини для роботи на насіннєвих ділянках – не дуже проста й не надто розповсюджена техніка. У вас на обслуговуванні кожної марки складної техніки спеціалізується окремий інженер?

Іван Левченко: Ми виходимо з того, що незамінних людей не буває, або ж не повинно бути. Стараємося, щоб всі інженери у нас були універсалами. І не тільки тому, що так зручніше. Сьогодні інженер працює у нас, а завтра він захворів. Або змінив місце роботи. Це життя.

Але ринок диктує свої умови. І якщо людина випаде з колії, а конкретну модель комбайна може ремонтувати тільки вона, а більш нічого робити не може – проблеми виникнуть і в нас, і в самої людини. Ми намагаємося до проблеми не доводити.

Traktorist.ua: Розкажіть узагалі про цей сезон, адже він був нетиповим, зима відразу перейшла в літо. Як у Вас було з технікою, чи встигли все підготувати, особливо під час посівної, коли всі сіяли все й одразу?

Іван Левченко: У LNZ Group, мабуть, здійснилася моя мрія. Я колись мріяв готуватися до весняних польових робіт відразу після їхнього закінчення: влітку й восени. Зараз ця мрія реалізована. На сьогодні у нас вже 95% просапних сівалок відремонтовано. Залишилися тільки деякі штрихи. Я вже сьогодні можу їхати сіяти кукурудзу чи соняшник, у мене з цим проблем немає. І на весну ми заходимо до Нового року, в нас техніка відремонтована.

Щоправда, останні два роки період збирання зернових у нас затягується, бо кукурудзи дуже багато. І минулої осені, якщо пам’ятаєте, було багато дощів, через що затягнувся збір сої та соняшнику. А кукурудзу ми закінчили молотити лише 7 січня..

А ось ця весна насправді була не такою важкою, як ми собі думали. Були готові до неї, бо купили декілька широкозахватних борін для закриття вологи. І на наступний рік ще такі борони плануємо закупити – української компанії A3tech.

Навантажувач на елеваторі LNZ

Traktorist.ua: Цього року тракторному напрямку компанії JohnDeere минає 100 років. Якщо екстраполювати цей ювілей на LNZ Group, якою ви бачите компанію через 100 років?

Іван Левченко: У 1993-му році, коли я розпочинав свою трудову діяльність, у мене навіть простого телефона не було. А зараз без мобільного телефона ми й кроку ступити не можемо.

Враховуючи ці тенденції і стрімкий розвиток технологій, я гадаю, що через 100 років у LNZ інженерна служба буде вже не актуальною. Більш актуальними будуть програмісти й технологи, які з кабінетів будуть керувати процесом і безпілотниками.

Я гадаю, що це реально. Нинішній темп розвитку технологій такий, що ми через 2-3 роки будемо їздити на техніці з електродвигунами. У тому ж Ганновері вже презентували електричний трактор.

І якщо порівняти вартість пального й енергоносіїв і зіставити з тенденціями у сільськогосподарському машинобудуванні, ми потихеньку рухаємося в бік прогресу, який покращує життя аграрієві.

Загалом, нових технологій, які вже застосовуються і покращують аграріям життя, дуже багато. І ми намагаємося ці технології не проґавити – LNZ йде в ногу з часом.

І в життя ми впроваджуватимемо ці технології максимально.

Не знаю, хто працюватиме через 100 років, але LNZ, враховуючи амбіції власника, розвиватися буде, і дуже активно. Я в цьому впевнений!

З нами, чи без нас, але прогрес зробить свою справу.

Головний інженер LNZ Group Іван Левченко

Traktorist.ua: І ще одне завдання, яке ми пропонуємо всім головним інженерам. Уявіть, що ви прийшли в новостворений агрохолдинг на 10 тис. га. Які кроки зробите, щоб організувати інженерну службу й укомплектувати тракторний парк?

Іван Левченко: Перший крок – це закладання «фундаменту». Необхідно мати або створити структуру. Мати розуміння, що ти сієш. І добре розуміти технологію. Без цього правильно підібрати техніку неможливо.

На другому кроці вже можна створити якусь стартову площадку для бази. На третьому – закупити техніку. Але тут є нюанс. Інженер, як правило, сам у полі не воїн.

Можна купити новий комбайн чи сівалку, привезти на поле – і тільки тут з’ясувати, що це не те, що агрономи хотіли зовсім іншу техніку.

Тож до вибору кожної окремої марки потрібно підходити виважено й колегіально. Разом із тими ж агрономами. Найчастіше саме вони замовляють техніку. І не тільки у нас в компанії, а й усюди.

І ще, звісно, потрібні кадри. Механізатори, інженери. Де їх взяти та як виховувати – вже інше питання.

А щодо самої техніки… На 10 тис. га землі, якщо технологія відпрацьована, багато не треба. Достатньо 5-6 важких тракторів. Точніше, і п’яти тракторам, якщо вони працюватимуть у повну силу, на 10 тисячах буде тісно. Шостий трактор – про всяк випадок, резерв. Хоча надійність сучасної техніки велика і продовжує збільшуватися.

Та й що таке 10 тис. га ? Умовно, поле 10 на 10 кілометрів. Не таке уже й велике, якщо є структура і технологія.

(c) Андрій Губін, Наталя Ларіонова, 2018,Traktorist.ua



Радимо почитати