Статті

Слово головному інженерові. Іван Левченко. LNZ Group

21 Листопада 2018 298

Головний інженер LNZ Group Іван Левченко
Головний інженер LNZ Group Іван Левченко
Traktorist.ua

Проконтролювати підготовку техніки до сезону? Знайти гарного механіка? Продумати стратегію розвитку техпарку на наступні 10 років? Все це під силу головним інженерам підприємств. Їхні підлеглі — «бійці невидимого фронту», від яких залежать майже усі процеси в господарстві. Їхня стихія — «залізні коні», запчастини та ПММ.

У нашому черговому інтерв’ю команда Traktorist.ua поспілкувалася з головним інженером LNZ Group Іваном Левченком. Дізнайтеся, скільки компанія витратила на оновлення техпарку цього року, чому тут не довіряють trade-in та навіщо тут тримають «у загашнику» два трактори.

Іван Левченко: Цього року ми закупили багато техніки New Holland і Bednar. New Holland — близько 20 тракторів Т8410С, 9 тракторів Т6050, крім того, Т7070 і Т7060. Усього 30 одиниць. Також узяли ще культиватори New Holland.

Bednar — культиватори, дискові борони та глибокорозпушувачі. Horsch і Quivogne — сівалки. Lemken — плуги.

Плуг Lemken в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: І скільки, якщо не секрет, ви інвестували в закупівлю техніки цього року?

Іван Левченко: Близько $20 млн.

Traktorist.ua: Це серйозні інвестиції. Ви так свій парк техніки оновлюєте щорічно?

Іван Левченко: Звісно, 20 мільйонів — інвестиція серйозна. Але ми хочемо мати максимальну віддачу від тієї техніки, що у нас є. І не хочемо лізти у складні ремонти, тому й поновлюємо парк. Для себе ми розробили таку схему: важкий трактор відпрацьовує 8-9 тис. мотогодин, після чого ми його продаємо. Оприскувач — до 4 тис. мотогодин. Щодо кожної техніки є свій критерій. Сигнал до заміни машини — граничний наробіток. У якогось фермера така техніка працюватиме довше, бо у нього не таке навантаження. А для нас це вже складно. Краще замінити.

Traktorist.ua: А продаєте самостійно, чи користуєтеся trade-in?

Іван Левченко: Із trade-in у нас якось не склалося. Скажімо, якщо ми виставляємо на продаж трактор New Holland Т8390, реальна ціна якого $60 тис. доларів, за trade-in нам дають $30 тис.. Тобто, оцінку занижену, й досить відчутно. Щонайменше, удвічі. Тому ми все робимо самі. Раніше продажами займалася інженерна служба. А зараз є комерційний відділ, який займається закупкою запчастин та реалізацією техніки. Маємо окремий майданчик біля насіннєвого заводу. Ми ставимо техніку на нього, передаємо комерційній службі, а вони вже її реалізують.

Комбайн Claas Lexion 670 в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: Щодо нової техніки, як ви вирішуєте, що треба купити?

Іван Левченко: Техніку ми підбираємо спільними зусиллями. Є директор із виробництва, декілька агрономів. Їдемо з ними на Дні поля. Дивимося у контексті наших потреб. Якщо якийсь агрегат сподобався, привозимо його до себе на поле, на демопоказ. Чому так? Річ у тому, що у нас важкі ґрунти. Тобто, не всі агрегати, які добре працюють на легких ґрунтах, будуть так працювати й на наших полях. Після тестування техніки визначаємось із кількістю, яка нам потрібна, та подаємо заявку в комерційний відділ на придбання, звертаючи увагу на можливість отримання максимально якісного сервісу від постачальника.

Словом, до придбання техніки потрібно підходити комплексно. У нас вже сталий склад постачальників, ми визначилися з ним 3-4 роки назад, як і з переліком техніки, яку ми хотіли би бачити в себе. І потихеньку парк модернізуємо.

Кожного дня з’являється щось нове, ринок на місці не стоїть. А нове в більшості випадків – краще, хоча й не завжди. На ринку досить жорстка конкуренція між виробниками, постійно впроваджуються якісь інновації.

Так що найкращу техніку вибрати дійсно складно. З одного боку, ми розуміємо, щороку нам міняти трактори чи сівалки ніхто не буде. З іншого боку, не завжди виходить так, як хочемо. Наприклад, техніку з Америки потрібно замовляти за півроку, а то й за рік — щоб весною отримати, замовляти її мені необхідно зараз.

Інша ситуація: техніку замовили, поїхали на виставку, там є щось новіше, а замовлену техніку вже не повернеш.

Трактор John Deere 8400 в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: Давайте повернемося до парку техніки. Окрім новеньких New Holland, які у вас ще є трактори?

Іван Левченко: МТЗ-82 і МТЗ-1085. На фермах у нас саме такий тракторний парк. Загалом у компанії — трактори New Holland, МТЗ і один John Deere. Найпотужніші трактори — на 340 к. с. І збільшувати не плануємо. По-перше, через логістику й велику «географію». По-друге, через те, що середній розмір поля у нас 56 га.

Є у нас і трактори ХТЗ. Кілька їздить. Відмовитися від них ми поки не можемо. В основному трактори ХТЗ задіяні в загальному транспортуванні. Возять воду оприскувачам, наприклад. Але їх у нас небагато — 5-6 тракторів, один із них новий, трирічний. Хоча коробку на ньому вже робили.

Traktorist.ua: А «робочих конячок» МТЗ не плануєте замінювати маленькими New Holland чи «китайцями»?

Іван Левченко: Маленькі New Holland у нас і сьогодні є, в загальному виробництві. МТЗ залишилися лише на фермах і в соціальній сфері. А виробничий парк ми замінили приблизно на 80%. У виробництві є ТD5.110 і Т6050 New Holland. Ми задоволені цими тракторами, з ними в нас немає проблем ані з потужністю, ані з поломками.

А трактори МТЗ — все ж таки, це минуле століття. Хоча за вартістю вони наздоганяють той самий New Holland. Різниця в ціні у $3-4 тис. — незначна. Але тракторист на New Holland іде працювати, бо він комфортніший. А на МТЗ — не йде. Навіть на новий.

Головний інженер LNZ Group Іван Левченко

Traktorist.ua: Перейдемо до обприскувачів і ґрунтообробних агрегатів. Скільки їх у вас і які?

Іван Левченко: Обприскувачі у нас Case IH-3330, самохідні. Вісім штук — нам достатньо. Розширювати парк не плануємо, але 5-6 оприскувачів в цьому році будемо міняти на нові. Причіпні обприскувачі у нас також є, але лише «на підхваті»  — у резерві.

Плуги—Kuhn і Lemken. Глибокорозпушувачі раніше були Quivogne, а зараз купили агрегати Bednar із грудобійками та культерами. Ними обробляємо поле за один прохід. Основний напрям — це соя і кукурудза. Глибоке рихлення під сою ми робимо раз на 3-4 роки, так що цікаво буде подивитися.

Борони — декілька Horsch Joker і ще продукція Bednar, тому що вони оснащені агресивними дисками. Це диски з насічками. Не звичайна «ромашка», а сферичні диски, подібні до прорізних культер-дисків. У нас 2-3 борони були зі звичайними ромашковими дисками. Ми купили й на ці борони агресивні диски, щоби догодити агрономам.

А Bednar узяли на випробування, і сьогодні в нас немає проблем, сухо чи ні, дощ не дощ — борона працює.

Культиватори для основного обробітку ґрунту в нас New Holland і Case IH. Вони практично ідентичні. Є ще Bednar, переважно для обробітку ґрунту під посіви сої та гібридної кукурудзи. Є два культиватори KöckerlingVector. Вони як чарівна паличка після поганої оранки, або коли на полях багато рослинних решток. Ці культиватори нівелюють усі гріхи, вирівнюють поля.

Розкидачі добрив у цьому році купили Amazone, і ми задоволені ними… Декілька причіпних і один навісний, 3-тонний, максимальної комплектації під точне землеробство.

Зараз ми рухаємося в цьому напрямку. Створили цілий відділ, почали картографувати поля, будемо закладати досліди. А потім, залежно від результату, ухвалимо рішення щодо подальшого розвитку, бо техніка для точного землеробства все ж дорога.

Трактори New Holland в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: Ще якісь агрегати закупляли під точне землеробство?

Іван Левченко: Більше нічого. Ми можемо зразу робити картографію урожайності, сівалки для посіву нас є. Є кукурудзяні 12-рядкові flexi-жатки та комбайновий парк New Holland. Зараз маємо 8 комбайнів, причому не в базовій комплектації.

Traktorist.ua: А для міжрядного обробітку спеціалізована техніка у вас є?

Іван Левченко: Вітчизняні культиватори «Червоної зірки», 8-ми й 12-рядні. Щоправда, модифіковані. Пристрої для внесення рідких добрив ми дообладнали самі. А на 12-рядних переробили навіску, змістили її на 35 см, оскільки без доробки трактор вирізав рядок. Показували конструктору, намагалися переконати, що це культиватор, а не сівалка. Представники заводу приїжджали до нас, дивилися, але так нічого й не зробили.

Ми ж своєю модифікацією задоволені. Імпортний 12-рядний культиватор коштує 30 тис. і більше. А ми купили агрегати за 5-6 тис., придбали бочки, поставили обладнання, змонтували, підібрали американські насоси. І тепер у нас до культиваторів немає питань. Якісно працюють уже 3 роки.

Traktorist.ua: В цілому, наскільки ваші підрозділи забезпечені технікою, щось мрієте докупити?

Іван Левченко: На сьогоднішній день рівень забезпечення 99%, але на наступний рік власник поставив вимогу — закінчити  посівну за 10 днів. І якщо частка озимих у нас не зміниться, а це 10-15%, бо все інше — ярові, ми будемо просто розширювати парк, докуповувати трактори і ґрунтообробну техніку.

Ще ми плануємо закупити 8 автомобілів, нині розробляємо концепцію покупки автомобіля зі змінним маніпулятором. Щоб було «три в одному». Доробляємо технічну частину з заводом і виробниками маніпуляторів і кузовів, бо задоволення недешеве. Думаю, через два-три місяці запустимо цей проект разом із VolvoTrucks.

Маніпулятори потрібні саме зараз, восени, коли вносимо добрива, а також навесні під час посівної. Зараз у нас КаМАЗи обладнані стаціонарними маніпуляторами. Це дві тонни ваги. І машина возить ці дві тонни цілорічно. А змінний — зняв за 10 хвилин, і він стоїть. А автомобіль виконує свої функції.

Розкидачі Amazone в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: Скільки часу у вас витрачається на усунення поломок техніки в розпал польових робіт?

Іван Левченко: Не знаю, можливо, так ще хтось робить, але свій секрет у нас є. Ми сформували резервний парк техніки з двох тракторів Case IH. Це трактори, які вже напрацювали по 10 тис. мотогодин. Звичайно, їх можна продати за $40-45 тис., але для компанії це невеликі гроші. А ось якщо весною трактор випадає з польових робіт із серйозною поломкою – це вже проблема. Але ми застраховані від таких втрат, бо маємо резервні трактори. Хоча минулої весни у нас великих поломок і не було, тільки «дитячі хвороби». На такі поломки витрачаємо 2-3 години — у нас є свій сервіс, після чого трактори стають «у колію».

Traktorist.ua: А це не занадто — постійно тримати два резервних трактори?

Іван Левченко: Гадаю, що ні. Бо є така приказка: весняний день рік годує. В гарячу пору трактор засіває за добу 250-300 га. І коли трапляється складна поломка — міст, коробка, чи двигун, об’єктивно це щонайменше 7-8 днів ремонту.

Власника ми переконали, він нас підтримав, тож сьогодні наявність резерву повністю себе виправдовує.

У нас був такий випадок, у 410-му New Holland поламався задній міст, так він місяць простояв. Тому що розібрати міст — це півсправи. Треба ще дочекатися запчастин… А за тиждень трактор засіває 2 тис. га.

А так заправив резервний Case IH, і він поїхав працювати. Тим більше, що Case IH і New Holland — на 95% ідентичні.

Traktorist.ua: Техніка у вас тільки своя, чи наймаєте?

Іван Левченко: Так, наймаємо. Ранні зернові ми практично власними силами збираємо, а пізні зернові — за допомогою аутсорсингу. Цього сезону найняли близько 25 комбайнів. І в наступних сезонах теж будемо винаймати. Ринок насичений. Можна вибирати. І це недорогі послуги, на мою думку.

Тримати стільки комбайнів у своєму парку немає сенсу. Бо в повному складі вони нам потрібні 3-4 тижні на рік, коли одночасно йде кукурудза, соя і соняшник. Зібравши сою, ми наймані комбайни відпускаємо, а кукурудзу збираємо своїми силами. В цілому, все залежить від структури посівних.

Traktorist.ua: І автомобілі наймаєте?

Іван Левченко: На осінь наймаємо. На сьогоднішній день у нас в парку 11 Scania, 13-14 КаМАЗ-ів, є ГАЗ і ЗІЛ. Їхнє головне завдання —закривати посівну кампанію, підвозити посівний матеріал і добрива.

А восени потреба в найманих автомобілях завжди є. Від цього нікуди не дітися. З поля урожай у вагонах не повезеш.

Traktorist.ua: Вживану техніку привозите з-за кордону?

Іван Левченко: Так, ми їздили в Нідерланди, привезли звідти фронтальні навантажувачі JCB із 12 метровою стрілою й екскаватори. У нас такий новий навантажувач коштує 110-120 тис., а в Голландії навантажувач із «багажем» від 800 до 2 тис. мотогодин обходиться в 60 тис., з розмитненням і доставкою. Тобто, удвічі дешевше. Ми з Європи привезли 5 чи 6 одиниць.

А в цьому році й нові JCB купили, три штуки. Як би там не було, нове завжди краще.

 Сівалка Monosem в техпарку LNZ Group

Traktorist.ua: А як знайшли голландську техніку?

Іван Левченко: За оголошенням в інтернеті. Потім поїхали подивитися вживу. Підписали контракт, заплатили гроші, а за місяць розмитнена техніка вже стояла в нас у гаражі.

Тож придбати нормальну вживану техніку неважко. У плані паперів і доставки з-за кордону процедура теж не складна. Просто потрібен час, треба самому їхати й, перевіряти.

Traktorist.ua: А ще плануєте проводити такі експерименти?

Іван Левченко: З уживаною технікою? Якщо буде потрібно, будемо експериментувати.

Traktorist.ua: І останнє запитання. Часто вам доводиться виїжджати за кордон, на виставки, у господарства?

Іван Левченко: На виставки —так. Але зараз і в Україні більше можливостей. Раніше дилер привозив до України один трактор New Holland, або той же Fendt — і все. А сьогодні на ринку присутня повна лінійка тракторів New Holland. Можна купити будь-який.

Та все ж таки наш ринок іще молодий, тому виїжджати за кордон доводиться. Минулого року ми декілька разів їздили до Польщі. У цьому році — також у Польщу й Болгарію. Хочеться побачити різних виробників, визначитися, що краще. На жаль, в Україні поки що не завжди можна привезти два-три різних, щойно сконструйованих плуги собі на поле, та подивитися на них у роботі.

Чекайте на другу частину інтерв’ю на нашому сайті незабаром.

(c) Андрій Губін, Наталя Ларіонова, 2018, Traktorist.ua



Радимо почитати