Корсунь: техніка з легендарного міста

Завод в Корсунь-Шевченкіському
Завод в Корсунь-Шевченкіському
Traktorist.ua

Рівно 150 років тому у Корсунь-Шевченківському почав функціонувати Верстатобудівний завод імені Богдана Хмельницього. На ньому вироблялися різні верстати деревообробні, зубонарізні, фрезерні, тощо. Сьогодні завод перекваліфікувався і випускає сільськогосподарську техніку глибокорозпушувачі, борони, ріжучі котки та культиватори. Traktorist.ua завітав на потужності підприємства познайомитися поближче з його продукцією.

Чотири роки тому промислова група «Корсунь» стала управляючою компанією даного підприємства. Інвестиції, які були вкладені в завод, на сьогоднішній день сягають мільйони гривень.

«Тут було багато боргів. Лише перед пенсійним фондом були заборгованості більш як на 800 тис.грн, і це ще при курсі 8 грн/$. Також багато грошей пішло на ремонт будівель. У минулому році на всіх спорудах були відремонтовані крівлі та розпочата будівля нового виробничого приміщення», згадує голова наглядової ради групи компаній Юрій Брижатий.


Голова наглядової ради групи компаній Юрій Брижатий

Потужності заводу дісталися новим власникам не в найкращому стані. За словами директора, починаючи з 90-их років, підприємство занепадало і у виробництво практично не було інвестицій. Як результат відсутність виробничої програми та стабільних замовлень. Підприємство «жило» за рахунок виробництва запчастин та непрофільної продукції. Така нестабільна робота не могла забезпечити сталої зарплати працівникам.

Окрім заводу в Корсуні-Шевченківському промислова група «Корсунь» має ще один в Єрках Катеринопільського району. На ньому виробляється та ж продукція, що і на першому. Загальна чисельність на двох заводах сягає 140 чоловік. Керівництво розповідає, що на заводі в Корсуні-Шевченківському середній вік робітників становить близько 50 років. На Катеринопільщині ця цифра менша на 10 років.

«Тут, на Корсунському заводі працює інженер-конструктор, якому близько 80 років. Він встигає працювати на всіх фронтах. Але, звісно, нам треба більше конструкторів, технологів та працівників робітничих спеціальностей. Єдине виручає, що кожен наш спеціаліст — максимально підготовлений, як то кажуть, від і до», розповідає заступник директора Іван Брижатий.

 


Заступник директора Іван Брижатий

Вже 4 роки, як завод отримав нових власників, тут виготовляють грунтообробну техніку. Причиною перекваліфікації був попит на ринку. За словами Юрія Брижатого, керівництво заводу на той час мало 15-річний досвід у виробництві сільськогосподарських машин і продовжило рухатися у цьому напрямку.

«…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», можна прочитати, зайшовши на сайт промислової групи «Корсунь» korsun.com.ua.

Поспілкувавшись з керівництвом підприємства, ми зрозуміли, чому саме слова Тараса Шевченка стали девізом компанії. Конструктори заводу створюють свої агрегати, надихаючись досвідом закордонних компаній, зокрема Case IH, Maschio Gaspardo, Amazone, Great Plains тощо. Але це не можна назвати плагіатом.

«Ми спілкуємося з людьми, дізнаємося, яка у них є техніка, як вона працює. Тобто слухаємо відгуки, як хороші, так і погані. За рахунок цього ми не крадемо ідеї інших, ми їх покращуємо. Аналізуємо, що добре працює, а що треба вдосконалити, дізнаємося, що треба споживачу», ділиться нюансами роботи Іван Брижатий.

Окрім культиваторів, борін, глибокорозпушувачів та котків, підприємство готує документацію та потужності для запуску у виробництво серії фронтальних навантажувачів та оборотних плугів.

«Робочий орган плуга надзвичайно складний та потребує значних інвестицій у технологічну підготовку виробництва, тому, можливо, перші плуги будуть оснащені імпортними комплектуючими», розповідає Іван Брижатий.

З чого зроблено

 

Для робочих органів використовується виключно фінська сталь 30MnB5 виробництва заводу, який належить всесвітньо відомому швецькому холдингу SSAB. Для виробництва рам використовується дніпровська труба. А на відповідальних вузлах, наприклад, на культиваторах, застосовується труба австрійського виробництва. Гуму намагаються ставити українську «Росаву», але інколи доводиться використовувати алтайську. Колісний диск з Кременчуга.

А от якісних болтів вітчизняного походження, за словами Юрія Брижатого, вже немає. На важливих вузлах застосовують якісні датські болти, які до того ж доволі дорогі. А на менш важливі вузли ставлять польські, як дешевші.

Завод на своїх виробах ставить високоякісні підшипники виробництва Луцього заводу, що належить швецькому холдінгу SKF.

«Всі посадочні місця для підшипників (маточини та вали) проходять обов’язкове шліфування. Це дозволяє ідеально соосно встановити підшипники і за рахунок цього значно збільшується їх довговічність», додає Іван Брижатий.

Верстати для виробництва такої техніки доволі дорогі і більшість заводів не можуть їх собі дозволити. Завод, який дістався промисловій групі «Корсунь», обладнаний радянськими, англійськими, чеськими та японськими високоточними верстатами, які за словами керівника, виконують дуже якісну роботу.


Процес виробництва техінка на заводі

Найсолідніший вік має японський розточний верстат, на якому роблять надточні деталі (до одного мікрона). Його випустили у 1964 р. З виробничими агрегатами заводу нас прийшов познайомити досвідчений начальник інструментального цеху Анатолій Михайлович, який на цьому заводі працював ще з 1968 р.

«Після закінчення школи не зміг вступити до інституту і пішов на завод працювати токарем, заодно учився. Тут же став начальником цеху і пропрацював 20 років на цій посаді. Вже 8 років на пенсії, а це запросили освоїти виробництво і навчити інших», розповідає наш співбесідник.

Керівництво заводу не планує обмежуватися верстатами, які вже є на заводі, а хочуть купляти нові для усунення всіх недоліків теперішнього виробництва. Наприклад, в окремому цеху працює новенький верстат для плазменої порізки.

Окремий цех заводу відведений під фарбувальні роботи. Автоматизувати нанесення фарби ще не вдалося, тому всі ці роботи виконуються вручну за допомогою пульверизатора.


Японський розточний верстат

 

Реалізація техніки

 

В місяць на заводі виробляють 10-15 агрегатів. Пікове навантаження може сягати і до 20 одиниць. Найпопулярнішими моделями називають культиватори. Успішним у плані продаж цього знаряддя вважають 17-ий рік.

«У 2017 р. випустили більше 100 культиваторів. Лише 8-метрових було 46 штук. А в цьому сезоні щось не дуже багато їх замовляють. Але це не лише у нас так, у всіх українських виробників спостерігається падіння виробництва», говорить заступник директора.

Іван Брижатий розповідає, що у порівнянні із зарубіжною, корсунська техніка майже в два рази дешевша. Головними ж конкурентами називає продавців закордонної вживаної техніки.

«Імпортери за ті ж гроші, що й ми, продають свою вживану техніку і це дуже розхитує економіку. Людям важко довести, що вітчизняні нові агрегати будуть працювати краще. Але, як правило, люди не думають, що, купивши вживану техніку, вони будуть потім купляти запчастини і ціна на них буде теж імпортна, а не вітчизняна», наголошує директор заводу.

Зараз майже вся вироблена техніка іде на склад через падіння продажів. Та на заводі впевнені, що всі агрегати будуть продані.

«Прогнозуємо, що будуть брати. Ми маємо статистику, скільки тракторів продається, якого класу потужності, і під цей клас робимо техніку. Як правило, якщо людина купила трактор, то його ж треба укомплектувати, від цього й відштовхуємося. Потім воно все потихеньку купується. Дуже рідко сезонне щось залишається», передбачає Іван Брижатий.


В процесі моделювання техніки

Придбану техніку підприємство безкоштовно доставляє власною машиною.

Велика кількість корсунських агрегатів вже успішно працює на теренах Центральної та Південної України.

«Вся продукція Промислової групи «Корсунь» підпадає під державну програму часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», зауважує заступник директора.

Окрім українського ринку, Промислова група «Корсунь» вийшла на молдовський і має там свого дилера. Там, за словами Юрія Брижатого, корсунська техніка вже є практично в кожному третьому господарстві. Ще однією закордонною країною, де працює корсунська борона, є Казахстан.

«На нас люди з Казахстану якось вийшли 5 років тому і за весь цей час жодної запчастини не купили. Я телефонував їм, цікавився, так вони говорять, що все працює відмінно», ділиться керівник підприємства.


Табличка на вході до заводу

Основним шляхом реалізації продукції у Промисловій групі «Корсунь» є телефонні дзвінки до господарств. Часто по агрегати звертаються люди, яким порадили цю техніку. Також періодично підприємство бере участь у заходах, в рамках яких можна провести наочну демонстрацію агрегатів потенційним покупцям.

 

Проблеми на шляху українського виробника

 

Іван Брижатий бідкається на те, що держава не допомагає у розвитку, а зовсім навпаки.

«Раніше був податок на прибуток, але він залишався на розвиток, а зараз його треба платити державі. Тобто, доволі суттєву частину, яку раніше можна було вкладати в оновлення парку обладнання, сьогодні треба віддавати державі. Зараз ще хочуть зробити «мінімалку» 4 тис. грн. Це звісно добре, але й податки ж теж ростуть. І це все в результаті впаде на кінцевого споживача», ділиться керівник підприємства.

Разом з цим Іван Брижатий скаржиться і на доволі агресивну конкуренцію, яка інколи переходить усі межі. І ще однією проблемою, яка може завадити виробництву в майбутньому, є недостатня кількість кваліфікованих кадрів робітничих спеціальностей.


Заступник директора Іван Брижатий

Промислова група «Корсунь» це доволі молодий та амбіційний вітчизняний виробник сільгосптехніки, з яким українському аграрієві ще вдасться познайомитися. Виробити високотехнологічний точний агрегат для заводу не є перешкодою, а, як кажуть на самому виробництві, важче знайти ринок збуту. Та, дивлячись, як на підприємстві слідкують за сезонними тенденціями, з цим у них проблем не має виникнути.

(с) Юрій Токмань, Андрій Губін, 2018, Traktorist.ua

 

Выполнено с помощью Disqus