Трактористський lifestyle: Комбайнер Олександр Мельник

Комбайнер ФГ «Квюс Агро» Олександр Мельник
Комбайнер ФГ «Квюс Агро» Олександр Мельник
Traktorist.ua

Під час роботи над черговим «Щоденником тракториста», який можна буде побачити на Traktorist.ua вже незабаром, нам вдалося поспілкуватися з комбайнером ФГ «Квюс Агро» Олександром Мельником. Він не керує великим заводом, у нього немає тисяч гектарів. Але він знає, що потрібно відкрутити, і що замінити, якщо комбайн випадково стане посеред кукурудзяного поля.

Разом з паном Олександром ми згадали його студенстькі роки та спробували розібратися, чому ж в Україні так важко зараз знайти кваліфікованого молодого механізатора.

Про вибір професії

 

Вчився я за спеціальністю, за якою до сих пір і працюю. Спеціальність моя — «Тракторист-машиніст широкого профілю». Вчився в сокирянському СПТУ №36 у 1985-1988 рр. Після навчання взяв направлення від колгоспу, і так як і вчився, то так і працюю по спеціальності.

Я знав, що хочу крутити кермо і бути трактористом, хотів цього. Перед тим, як я почав вчитися у СПТУ №36, я подавав документи у Чернігівське музичне училище на спеціальність «Червонодеревець та наладчик піаніно». Думав що буду, так би мовити, ближче до дерева. Але як виявилося, душа моя лежала до металу. Я ще з малку, з 4 класу їздив на Т-150 з дядьком. Сам за кермом, а дядько сидів збоку. Я вже в 4 класі розкидав добрива. Тоді ще GPRS не було і ширину розкидання «окоміром» вимірював та на око розкидав добрива, так як дядько мені розказав.

Я прийшов додому і у газеті «Деснянська Правда» прочитав, що набирають на навчання трактористів-машиністів. Одразу забрав документи з музучилища та подав їх у Сокринці в СПТУ.

Комбайнер з 30-річним стажем Олександр Мельник

Комбайнер з 30-річним стажем Олександр Мельник

 

Про майбутнє професії та вплив Держави

 

Я бачу, що буде просто «труба»!!! Зараз молодь не має натхнення вчитися на цю професію. Це раз! А по-друге, Держава таким професіям не приділяє належної уваги.

Коли я був в училищі, то мене вчила Держава, та ще за це платили стипендію 10 р. 80 коп., плюс 30 руб. платили від колгоспу. А зараз мені довелося працювати без вихідних і перерв та ще й тримати двох корів, щоб вивчити своїх дітей. Але ж ми близько до міста живемо, а є і віддалені села, з яких спробуй виїздити на навчання в Чернігів. А ще зняти квартиру потрібно, а в людей грошей зовсім немає.

Все залежить від Держави. Потрібно заохочувати спеціаліста, створювати навчальну базу, щоб була закцікавленість у навчанні. Ні в одному училищі немає нормальної майстерні. От наприклад, візьмемо Куликівське училище: там стоїть один «ГАЗон» і немає ніяких стендів.

Про практику під час навчання

 

Я хотів вчитися, я писав конспекти, читав літературу. А були й ті хто на той час сидів, щоб тільки пересидіти, щоб не піти в армію або не потрапити в погану компанію. Їх батьки віддавали в училище, бо там вони були під наглядом.

Коли я вчився, в нашому класі розміщувалось 36 учнів, парти йшли ступінчасто і під нахилом. У нас був двигун від Т-150 в розрізі. Ми його самі й розрізали. Також, наприклад,  робили йому освітлення: якщо натискали на кнопку, загорялася система живлення і підсвічувався насос, трубки, форсунки.

Ми мали багато практики. Після лекцій ми відразу йшли на практику в лабораторію і 6 годин там працювали. Той самий паливний насос своїми руками ми розбирали, дивились, що там у средині. Книжка-книжкою, але коли сам збереш і постави на стенд, щоб воно працювало, тоді ти отримував 5 балів.

Якщо ми відучились, наприклад, 60 годин теорії, то у нас було приблизно 50 годин практики.

Комбайнер Олександр Мельник під час ремонту комбайна John Deere 9500
Комбайнер Олександр Мельник під час ремонту комбайна John Deere 9500

Мали ми великі майстерні. От стоїть трактор МТЗ-80 ми його заводимо, швидкості перевіряємо, поїздимо. Потім заганяємо в майстерню і наша бригада із 4 чоловік починає знімати та розбирати двигун, друга бригада розбирає коробку передач, третя — гідравліку. При цьому майстри наглядають над нами і відповідають на питання. Розібрали повністю, подивилися і збираємо назад. Відрегулювали, поставили на трактор і перевіряємо чи всі вузли працюють чи ні. А де зараз таке є? Такого і близько немає!

Про досвід роботи

 

Я відпрацював все життя на легких тракторах МТЗ, на Т-150, на комбайні Дон та Єнісей. І от я сів на John Deere. За сезон, ну максимум за два, я його вже повністю буду знати.

На John Deere я працюю вже 8 сезонів за цей час ми, наприклад редуктора робимо самі. Але робота ця неблагодарна. Для щоб молодь хотіла вчитися та працювати, то потрібно, щоб це була високооплачувана робота.

Про заробіток трактористів та перспективи

 

Поки не буде нормальної оплати праці тракториста, то і не буде молодь прагнути вчитися і робити по цій спеціальності. Молоді зараз простіше поїхати в Європу і працювати на такого ж пана, який платить трохи більше. Ось тому молодь і не піде робити трактористами, підуть тільки ті, яким нема де діватися. Про це всі знають і користуються цим.

Комбайнер Олександр Мельник біля комбайна John Deere 9500
Комбайнер Олександр Мельник біля комбайна John Deere 9500

В Україні важко заробити якісь кошти. А важко тому, що, наприклад, у Європі є стабільність, а у нас стабільності немає. Наприклад, сьогодні я підписав договір на сезон. Скажімо, за мені платять 75 грн/га. Коли ми підписували договір, буханка хліба коштувала 8 грн, а зараз вона вартує вже 14 грн.

Про кадрову політику

 

Як на мене, потрібно брати ту людину, яка має якийсь стаж роботи, яка хоча б трішки пропрацювала. От прийшов до нас в господарство молодий спеціаліст, солідний такий, в костюмі, при краватці. У мене, коли я ще працював на Доні полетів підшипник. Він мені привозить підшипники, а вони відкриті. Кажу до нього, які ж можуть бути відкриті підшипники в комбайні, а він просто: «Хіба в комбайні багато пилюки?»

 

(с) Ігор Мирончук, Андрій Губін, Traktorist.ua, 2018

Выполнено с помощью Disqus