Статті

Олексій Гриненко: конструктор сьогодні — рідкісна професія

24 Жовтня 2017 477

Олексій Гриненко
Олексій Гриненко
Traktorist.ua

В своїй роботі команда Traktorist.ua часто має справу з інженерами агропідприємств, представниками дилерів техніки, сервісниками та фермерами, менеджерами та механізаторами. Але далеко не кожного дня нам вдається поспілкуватися із тими, хто займається безпосередньо розробкою сільгосптехніки — конструкторами. Але цього разу нам пощастило. Під час виставки AgroExpo 2017 нам вдалося поспілкуватися із головним конструктором «Лозівських машин» і Українського конструкторського бюро трансмісій і шасі (УКБТШ) Олексієм Гриненко.Фахівець розповів нам про життя і роботу українських конструкторів, процес розробки техніки та підготовку до головної події року в європейському агроринку — Agritechnica 2017.

Про себе

Traktorist.ua: Конструктор сільгосптехніки в Україні — рідкісний фахівець. Наскільки цей ринок у нас закритий і наскільки у нас затребувані конструктори сільгосптехніки?

Олексій Гриненко: Безумовно, ринок конструкторських послуг в сфері сільгосптехніки — це, в основному, закритий ринок. Тут більшість один одного знають.
В цілому проблеми на ринку, звичайно, є. Профільних інститутів та кафедр, які випускають конструкторів сільгосптехніки, в Україні залишилося зовсім небагато. Їх і раніше було не так вже й багато, і вони були прив'язані до центрів машинобудування. Зараз багато хто переорієнтується на менеджмент, екологію — на все що завгодно, що подалі від конструкторської діяльності. Конструктор сьогодні взагалі рідкісна професія.

І в наше конструкторське бюро багато хто прийшов з суміжних галузей. Я, наприклад, за освітою теж конструктор не по сільськогосподарським машинам, а «тракторист» — закінчив Харківський політех за фахом «Колісні гусеничні транспортні засоби». Нас вчили на конструкторів тракторів, оскільки в Харкові є ХТЗ.

І коли створювалося наше КБ, його кістяк сформували такі ж випускники, як і я, які після політеху пройшли школу ХТЗ. Багато в чому це навіть допомогло, оскільки у нас не було стереотипів і «зашореності». Ми не знали, як треба робити, а все пропускали через себе і тільки після цього вирішували, що добре, а що погано.

Зараз частина співробітників нашого КБ — такі ж переучені колишні «трактористи», а частина — вже випускники профільних вузів і кафедр. Але інколи фахівця з суміжної галузі взяти навіть простіше, адекватного, розумного, молодого хлопця. Його потрібно лише трохи направити. А професійні навички формуютсья зазвичай дуже швидко.

Олексій Гриненко
Олексій Гриненко на AgroExpo 2017

Traktorist.ua: Так ви відразу після випуску з інституту прийшли в КБ до індустріальної групи «УПЕК» на «Лозівські машини»?

Олексій Гриненко: Ні, я після випуску з інституту 6 років працював на ХТЗ. А після ХТЗ прийшов сюди в компанію, але спочатку займався трохи іншим напрямком — компонентами і комплектуючими тракторів. Однак в якийсь момент власники прийняли рішення розвивати напрямок сільськогосподарської техніки.

Так ми і перейшли, спочатку удвох, потім взяли ще одного — фахівця з агрегатування.

В даний час нас вже 25 осіб в КБ. У мене є і дизайнери, і фахівці, які відповідають за стикування трактора з сільськогосподарськими машинами, і безпосередньо ті, хто малює. А враховуючи, що в компанії виробництвом сільськогосподарської техніки займаються два заводи, на кожному з них створено конструкторський відділ, який займається супроводом виробництва і вирішенням поточних питань.

Про роботу 

Traktorist.ua: Ваше КБ веде розробки тільки для «Лозівських машин», чи є і сторонні замовлення?

Олексій Гриненко: Ні, сторонніх замовлень немає і не плануються, тому що є широкий фронт робіт по «Лозівським машинам», в тому числі на перспективу. Спочатку, коли створювалося КБ, такі думки були, що для підтримки, у вільний час будемо робити щось ще. Але ми швидко зрозуміли, що це нежиттєздатна ідея. Вільний час — така ефемерна штука, що коли він раптом виникає, відразу розумієш, що у нас ще є основна робота на 2 роки наперед.

Traktorist.ua: А які сучасні технології ви використовуєте в своїй роботі?

Олексій Гриненко:  У сфері проектування, звичайно ж, доводиться стежити за новими технологіями. Зараз у нас наскрізна система проектування, база даних з онлайн доступом з самого звичайного браузера. Тривимірне проектування ведеться в САПР Pro Engineer, більш прості розрахунки — в програмі Pro Mechanica. Замовлення на найбільш складні фундаментальні розрахунки ми передаємо в окремий спеціалізований центр, створений на рівні компанії.

Traktorist.ua: Який алгоритм розробки нової техніки: все починається з виготовлення 3D моделі і завдання вихідних параметрів зовнішнього середовища, а вже потім все перевіряється за допомогою програмних засобів?

Олексій Гриненко: Моделювання проводиться обов'язково. В принципі, це складова частина проектування. Спочатку виконується загальна компоновка і виготовляється 3D модель з дерева. Потім задаються параметри — на основі досвіду, інтуїції, знань. Потім все прораховується. Якщо при цьому знаходимо потенційні слабкі місця — відразу їх ліквідуємо. Після цього проводиться корегування, складається документація, виготовляються дослідні зразки. При випробуваннях техніки обов'язково спливають якісь нюанси. Вони також вивчаються, корегуються, після чого документація знову переробляється.

Traktorist.ua: Наскільки уважно ви стежите за закордонними розробками, переймаєте чужий досвід?

Звичайно ми вивчаємо зарубіжний досвід. Такі «правила жанру» — всі дивляться, над чим працюють інші. Для цього ми відвідуємо виставки, придивляємося, організуємо Дні поля, їздимо по господарствах. А після демонстраційних показів, коли всі роз'їжджаються, залишаємося і перекопуємо поля, щоби перевірити та порівняти техніку в робочих умовах.

Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017
Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017

Traktorist.ua: А не було такого, щоб при розробці того ж плуга ви спочатку придбали імпортний аналог, привезли, розібрали ...

Олексій Гриненко: В цьому немає сенсу. Оскільки це з самого спочатку збитковий шлях, втрачений час, втрачені гроші і втрачені перспективи. Можна тупо скопіювати плуг, якщо вже про нього зайшла мова. А потім з'ясується, що він не працює, а чому — визначити неможливо. Не працює і все, і що з цим робити — не зрозуміло. При самостійній розробці можна припуститися помилки, але ти будеш знати, що це за помилка і як її виправити.

Тому відмова від копіювання чужої техніки — це наша принципова позиція. У нас на цей рахунок було багато суперечок. Тому що взяти і скопіювати — це традиційний підхід українського бізнесу. І на початку шляху було багато розмов на цю тему і в середині нашої компанії.

Однак зараз уже всі розуміють, що краще робити самим.На прикладі того ж «Дуката», на момент виходу це була незвичайна машина, такої машини взагалі ні в кого не було. Продавці ображалися, говорили — що за дурницю ви нам дали, яка в 2 рази дорожча інших дискаторів. А тепер до мене підходять і кажуть, дайте нам ще що-небудь, що в 2 рази дорожче ніж у інших, але незвичайне.

Про споживачів техніки

Traktorist.ua:  Повертаючись до українського ринку, хто найчастіше купує вашу техніку — великі фермери, невеликі холдинги, і яка регіональна структура продажів?

Олексій Гриненко: Купують всі. Тобто не можна сказати, що одні купують, а інші ні. Хоча пріоритети у покупців, зрозуміло різні. Якщо аналізувати продаж техніки в залежності від потужності використовуваних тракторів (а тип трактора все-таки в якійсь мірі визначає розмір господарства), то на першому місці у нас техніка для тракторів потужністю близько 200 к.с. Тобто, як я розумію, це більш-менш середні господарства із земельними ділянками площею 1-10 тис. га.

На другому місці в даний момент техніка для дрібних тракторів типу МТЗ-80, на третьому місці — техніка для тракторів потужністю близько 300 к.с. Але, схоже, що друге і третє місця скоро поміняються місцями, є чітка тенденція.

Так що в цілому, техніка зараз в основному продається господарствам, які обробляють від 1 тис. до 20 тис. га землі. Хоча це зовсім не означає, що іншим господарствам наша техніка не продається. Серед наших покупців є як великі холдинги, що входять в топ-п'ятірку, так і дрібні фермери з 30-40 га землі, які все одно сапкою не обробиш.

За географією продажів, на сьогодні це в основному Центр, Південь і Схід України. Це Запорізька, Кіровоградська, Дніпропетровська, Херсонська, Миколаївська, Харківська, Київська, Черкаська та Одеська області. Є, зрозуміло, продажі на Північ і Захід України, але в меншій кількості.

При цьому 92% наших продажів проводиться через дилерів, тому не завжди можна чітко сказати, куди саме поїхали наші машини.

Traktorist.ua: Чи були такі ситуації, щоб ви сконструювали машину після того, як надійшли конкретні запити від аграріїв?

Олексій Гриненко: Такі прецеденти були, але ми на них не сильно акцентуємо увагу. Все-таки виробництво техніки на великому заводі накладає свої обмеження. Ми б хотіли бути максимально гнучкими і мобільними, але не завжди це виходить. Я не можу прийти на завод і сказати: «Іван Петрович, відріжте тут на півметра коротше». Це не наша сильна сторона, і ми це адекватно усвідомлюємо. Але, з іншого боку, коли таких запитів стає багато, виникає привід задуматися. І іноді якісь нові опції, якісь зміни в машинах з'являються. Але це не обов'язково робиться під конкретного клієнта.

Лозівські машини на AgroExpo
Коротка дискова борона Дукат 6

Про новинки та експорт


Traktorist.ua: Які новинки «Лозівські машини» в цьому році представили на «AgroExpo», так би мовити, на генеральній репетиції перед поїздкою в Ганновер?

Олексій Гриненко: На виставці ми представили широкий асортимент техніки. В першу чергу, це наші флагмани лінійки «Дукат», а саме новинки 2017 року: дискова борона-лущильщик «Дукат-6» і важка дискова борона «Дукат GOLD», яка щойно вийшла на ринок. Її першу презентацію ми провели на наших «Днях поля-2017» наприкінці липня.

Був представлений на AgroExpo  і інший наш флагман — 15-метрова зубова борона «Ліра » з модулем внесення в ґрунт рідких комплексних добрив та гербіцидів «Реал», а також новинка в цьому сегменті — 15‑ти метрова важка зубова борона «Ліра XL».

Доповнила експозиційний ряд техніка, яку ми вважаємо перспективною — це передпосівний культиватор «Червонець-8», стерньовий культиватор «Шилінг», посівний комплекс «Златник-6/500», глубокорозпушувач «Гульден-4» і одна з наших останніх новинок — універсальний самоскидний причіп вантажопідйомністю 18 т. і об'ємом 26 куб.м.



Traktorist.ua: Про «Дукат GOLD» не могли б ви розповісти докладніше?

Олексій Гриненко: «Дукат GOLD» — логічне продовження дискаторів «Дукат». Дискові борони лінійки «Дукат» — це машини середнього класу, універсальні і багатофункціональні. Але є ряд робіт, які з їх допомогою складно виконати за один прохід. Наприклад, повністю обробити стерню кукурудзи. Виконання таких робіт за один прохід — складне завдання для будь-якої дискової борони середнього класу. Для вирішення подібних проблем і був створений «Дукат GOLD». Він набагато важчий і могутніший за «Дуката»: оснащений дисками діаметром 724 мм, в той час як у «Дуката» 566 мм. Диски в «Дукаті GOLD» розташовані симетрично, навантаження на них в 2,6 рази вище, ніж у «Дуката» — 260 кг, і ґрунт він обробляє на глибину до 20 см. На цій глибині робить все, що тільки можливо. До речі, ширина захвату у «Дуката-GOLD» теж зовсім не «дитяча» — 8 метрів.

Traktorist.ua: На виставку Agritechnica ви поїдете вже вдруге. Що змінилося за два роки?

Олексій Гриненко: На Agritechnica-2015 ми, можна сказати, провели розвідку боєм. У нас був невеликий стенд і всього одна машина — найменший «Дукат». У цьому році на стенді «Лозовських машин» будуть представлені вже три машини: дві новинки — дискові борони «Дукат 6» і 8-метровий «Дукат GOLD», а також культиватор «Червонець 8». Всі ці машини ми вважаємо перспективними не тільки для українського, а і для європейського ринку. Крім цього на виставці буде стенд наших партнерів — Харківського підшипникового заводу (торгова марка HARP). Так що на Agritechnica 2017 ми їдемо з двома стендами і великими надіями.

Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017
Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017

Traktorist.ua: Тобто, потенційні покупці на європейському ринку вже знають «Лозівські машини» «в обличчя»?

Олексій Гриненко: В даний час на експорт постачається близько 20% нашої техніки. З цих 20% приблизно половина — в країни ЄС. В Європі лідер в придбанні «Лозівських машин» — Литва. Крім неї нашу техніку купують в Румунії, Молдjві, Польщі, Болгарії, Фінляндії, Албанії. Серед країн СНД — Грузія, Узбекистан, Казахстан. На стадії опрацювання — поставка в Німеччину.

Велися переговори з Австралією, країнами Латинської Америки.

Traktorist.ua:  І чим пояснюється феномен популярності «Лозівських машин» на зарубіжних ринках? Адже далеко не кожен український виробник здатен налагодити експорт своєї продукції, особливо в сфері машинобудування?

Олексій Гриненко: Перш за все, на «Лозовських машинах» «гроші пашуть», а це цінується у будь-якій країні :) А якщо серйозно — ми пропонуємо оригінальну техніку, не намагаємося йти шляхом копіювання, як багато хто робить. Звичайно, десь ми набиваємо шишки, але всі наші машини — оригінальні. І в них вкладені не тільки знання, не тільки душа, але й якісь нові ідеї. Завдяки цьому можна успішно конкурувати. Тим більше, що це машини дійсно високого технічного загальносвітового рівня. Той же «Дукат». Якщо порівняти якість його роботи з роботою будь-якої машини, вітчизняної чи іноземної, вона буде, як мінімум, не гірша, а в багатьох випадках краща. Навіть при порівнянні з технікою, представленою на західноєвропейському ринку.

Traktorist.ua: Підшипники ви використовуєте тільки торгової марки HARP, що входить до ГК УПЕК?

Олексій Гриненко: Звичайно, HARP. І тільки HARP. Оскільки це класні підшипники! Ми розробляли їх не з точки зору виробника підшипників, а з точки зору виробника сільгосптехніки, спеціально для себе, оскільки на стороні відповідних підшипників не знайшли.

І зараз у Харківського підшипникового заводу дуже непогано розвиваються напрямки підшипників і підшипникових вузлів. Сформована велика лінійка і великий асортимент різних вузлів, які поставляються і первинним споживачам, і на вторинний ринок. Вже є поставки і в західні країни - в тому числі, підшипникових вузлів.

Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017
Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017

Про плани на майбутнє

Traktorist.ua: А яких новинок від «Лозівських машин» варто очікувати аграріям в наступному сезоні?

Олексій Гриненко: Однозначно буде продовжена лінійка важких дискових борін «Дукат GOLD». Зокрема, з'являться машини з іншою шириною захвату. Швидше за все, серйозно оновиться і лінійка борін «Дукат». У всякому разі, певні напрацювання вже є, зокрема, по коткам. Цілком можливо, що і дизайн машини істотно зміниться.

Також будуть розвиватися культиватори і машини, які ми презентували в цьому році в кінці сезону. Це важкі зубові борони «Ліра XL» та «Ларі» — машини, що дуже потрібні під час весняних польових робіт. І навесні 2018 року ці моделі точно займуть своє місце на ринку, хоча по суті це новинки 2017 року.

Отримає подальший розвиток посівний комплекс «Златник». Ми готували дуже серйозну його модернізацію, фактично нову модель — хотіли представити на Agritechnica 2017, але не встигли з перевіркою і відпрацюванням у полі. В наступному році ми напевно презентуємо оновлений комплекс. І це буде ну дуже інноваційна машина. Я не хочу забігати вперед, але можу вас запевнити — в даний час на світовому ринку таких машин ще немає. У неї багато чого буде закладено — і в плані енергоефективності, і в плані екологічності та мінімізації негативного впливу на ґрунт.

Traktorist.ua: А якщо говорити про перспективи, чи є у вас далекоглядний план, наприклад, випуск сівалки no-till, або самохідного обприскувача, або ще чого-небудь принципово нового?

Олексій Гриненко: Далекосяжний план — стати номером один на світовому ринку. Але це дуже далека перспектива. А якщо серйозно — у нас є мета, і ми до неї йдемо. Мета — з одного боку, повністю заповнити технологічні ланцюжки нашими машинами, з іншого — наповнити ринок оригінальною, інноваційною технікою, в якій втілені якісь наші нові ідеї та рішення. Нехай спірні, але наші.

І з цієї точки зору посівний комплекс «Златник» якраз і є такою інноваційною технікою, орієнтованою на «мінімалку» — технології mini-till і no-till. І ця лінійка точно буде розвиватися.

Безсумнівно, серйозно розвиватиметься і лінійка культиваторів. Є певні думки і щодо просапних сівалок, обприскувачів і машин для роботи з добривами. Можливо, з'явиться щось ще більш складне. Але поки говорити про це передчасно, так як реально дуже багато поточних планів.

Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017
Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017

Про збереження вологи

Traktorist.ua: В останні роки в Україні стійко «прописалася» посуха. Можливо, у вас є якісь розробки, які допоможуть аграріям зберігати на полях вологу?

Олексій Гриненко: Те, що клімат змінився — доконаний факт. На мій погляд, кліматичні зміни будуть стимулювати аграріїв до переходу від традиційного землеробства до технологій мінімальної обробки — mini-till і no-till.

І свою лінійку техніки ми в першу чергу націлюємо на ці технології. Посівний комплекс «Златник» — з цього розряду техніки. Однозначно будуть затребувані глибокорозпушувачі і, особливо, «Гульден».

Про продажі та поточне портфоліо

Traktorist.ua: Які моделі вашої техніки зараз найбільш популярні?

Олексій Гриненко: За обсягами продажів на першому місці «Дукат» з «Талером», на другому - «Ліра». Третє місце, напевно, поділять «Червонець» і «Златник». І десь поруч з ними «Гульден» з «Франком».

За конкретним маркам машин на першому місці однозначно «Дукат-5», на другому «Ліра-15», на третьому — «Ліра-24», а четверте місце, напевно, вже в цьому році займе «Дукат-6». Ми думали, що він почне відвойовувати свої позиції поступово, по трішки, але реальні продажі виявилися більші, ніж очікувалося.

Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017
Стенд «Лозівські машини» на AgroExpo 2017

Traktorist.ua: І скільки «Дукатів-6» ви вже продали з початку року?


Олексій Гриненко: Цього року ми продали більше 100 шт. «Дукат-5», Дукат‑6 – близько 50 шт., Ліра – за 300 шт.

Про мрію

Traktorist.ua: Ну і, напевно, фінальний питання — яка у вас, головного конструктора «Лозівських машин», мрія?

Олексій Гриненко: Мрія? Одна? Складно сказати. Мрії з часом змінюються. Я раніше вів досить активний спосіб життя і мрії були відповідні — як приземлені, так і фантастичні: піднятися на Монблан, пробігти марафон. Зараз вже, на жаль, я не в тій формі, щоб так захоплюватися спортом.

А взагалі, мрія будь-якої людини — бути щасливим, на роботі і в сім'ї, і щоб все було відмінно!

(c) Губін Андрій, Наталя Ларіонова, Traktorist.ua, 2017 р.



Радимо почитати